Олександр Лукашенко сьогодні підписав поправки до Кодексу про адміністративні правопорушення та Процесуально-виконавчого кодексу про адміністративні правопорушення Білорусі. Про це повідомляє державне агентство БЕЛТА.
Новий кодекс позиціонується як такий, що має “попереджувальний і профілактичний” характер роботи з правопорушеннями. Агентство зазначає, що нові кодекси спрямовано на лібералізацію адміністративної відповідальності та спрощення порядку притягнення юридичних і фізичних осіб до адміністративної відповідальності. Із КоАП було виключено 110 норм, що діяли раніше, а 230 санкцій – скориговано.
Водночас голова Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь Наталія Качанова повідомила виданню Office Life, що нове законодавство передбачає серйозні штрафи за використання будь-якої “невстановленої символіки”.
“У нас є державна встановлена символіка, а все інше – невстановлена. Біло-червоно-білі прапори, звісно, потраплять – це невстановлена символіка. Вони не мають права бути розміщеними. Це ж не діло, що почали використовувати хто на що здатний “, – заявила Кочанова.
Вона підкреслила також, що Мінськ “уже зачистили, і добре зачистили” від недержавної символіки.
Telegram-канал “Пул первого”, наближений, за даними місцевих ЗМІ, до пресслужби президента, повідомляє, що за вивішування прапорів жителів країни будуть штрафувати до 580 білоруських рублів ($225). Для юридичних осіб ця сума становитиме до 1740 білоруських рублів ($676).
Видання Office Life зазначає, що білоруське законодавство сьогодні розрізняє поняття “державна символіка”, “зареєстрована символіка” і “заборонена екстремістська символіка”. БЧБ не згадують ні в Республіканському списку екстремістських матеріалів, ні в постанові МВС про заборонену символіку. Поняття “невстановлена символіка” в законодавстві не прописано.
Однак правозастосовча практика засвідчує, що білорусів штрафують або відправляють під арешт за використання біло-червоно-білого прапора. Він був державним прапором Білорусі в період із 1991-го до 1995 року його масово використовують учасники вуличних протестних акцій, не згодних із результатами президентських виборів 2020 року.
Поправки розробила адміністрація президента, повідомляє БЕЛТА. Під час їх підготовки Лукашенко стверджував, що заборони й обмеження мають залишитися тільки там, де вони об’єктивно необхідні: якщо є ризик заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виникненню надзвичайних ситуацій. “Не потрібно чіплятися до людей через дрібниці”, – заявив він тоді на нараді.
Нові заходи адміністративної відповідальності будуть застосовувати з 1 березня.
Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
У причетності до протестів у Білорусі Лукашенко неодноразово звинувачував сусідні країни, зокрема Україну, Польщу, а також Литву. Вони свою причетність до мітингів неодноразово відкидали.
Лукашенко 23 вересня вступив, як він вважає, на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських чиновників. До санкцій долучилася Україна. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.
