“Ми поділилися з росіянами нашим глибоким занепокоєнням через дії, які вони роблять не лише щодо України, а й у ширшому сенсі. Вони поділилися своїми побоюваннями. Ми дали одне одному, я думаю, чимало приводів для роздумів”, – зазначив Блінкен.
За його словами, тепер США проведуть “дуже тісні консультації із союзниками та партнерами”, і, як він припускає, у Москві відбуватиметься аналогічний процес.
Він ще раз наголосив, що у США не очікували проривів від цих переговорів.
“Ми сказали, що нічого не станеться, якщо це не базуватиметься на взаємності, під якою я маю на увазі, що якщо ми збираємося щось зробити для вирішення будь-яких законних побоювань Росії, вони мають зробити те саме, коли справа доходить до наших побоювань. Тепер у нас є можливість безпосередньо поділитися цими побоюваннями. Однак якщо справді й відбудеться прогрес, він не може відбутися, поки рушниця ескалації приставлена до голови України”, – сказав Блінкен.
Глава Держдепу зазначив, що президент РФ Володимир Путін “дуже добрий у тому, щоб тримати усі свої можливості відкритими”. Блінкен вважає, що Путін зараз “прикидає, що може спрацювати, а що ні, і ще не до кінця вирішив, що збирається робити”. У цій ситуації відповідальність США, за словами чиновника, полягає в тому, щоб “чітко прояснити, які є варіанти, і якими будуть наслідки варіантів, котрі він міг би вибрати”.
Блінкен також підкреслив, що нинішню кризу спричинили дії РФ, Росія вирішує, яким шляхом іти, і хоча США віддані шляху дипломатії та діалогу, “якщо вони оберуть конфронтацію, якщо вони оберуть агресію, ми повністю готові до цього”.
17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов’язання унеможливити подальше розширення НАТО “у східному напрямку” та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10 січня в Женеві відбулися переговори США та Росії щодо вимог Москви про “гарантії безпеки”. 12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною року зустріч Ради Росія – НАТО. 13 січня у Відні відбулося засідання постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, на ній тривали дискусії між РФ та країнами Заходу про “гарантії безпеки”.
За підсумками цих зустрічей усі сторони переговорів заявляли про відсутність прогресу щодо обговорюваних тем. Постійний представник РФ при ОБСЄ Олександр Лукашевич за підсумками засідання у Відні заявив журналістам, що реакція західних країн на російські пропозиції його розчарувала.
НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна і 30 країн – членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США Венді Шерман.
