“Якщо порівняти розміри України та країн Балтії, це означатиме повне знищення країн і нашої культури… Якщо ви бували в Таллінні і знаєте наше старе місто й віки історії та культури, які там є, – усе це буде стерто з карти, включно з нашими людьми, нашою нацією”, – наголосила Каллас.
Наразі в Естонії, Литві та Латвії на постійній основі базується приблизно 1,5 тис. військовослужбовців НАТО, які проходять ротацію. Концепція такої оборони має назву “розтяжка” або “пастка”. Вона припускає, що противник, який переважає за силою, розумітиме, що напад на цей контингент спровокує відповідь інших сил Альянсу, і тому відмовиться від атаки. Інакше сили НАТО у країнах Балтії мають затримати просування агресора.
На думку Каллас, події в Бучі Київської області продемонстрували, що концепція “розтяжки” не працює. Прем’єр-міністерка зазначила, що солдати з країн НАТО, які базуються в Естонії, також “не в захваті від ідеї, що мають померти” в разі атаки РФ.
21 червня в міністерстві закордонних справ Естонії заявили про порушення повітряного простору. Вертоліт Мі-8, який належить Росії, 18 червня перетнув кордон і перебував у небі Естонії приблизно дві хвилини. У МЗС інцидент назвали “вкрай серйозним”, що викликає “додаткову напруженість”. Міністерство вручило послу Росії ноту протесту, повідомляла пресслужба відомства.
Цього ж дня в міноборони Естонії заявили, що Росія провела імітацію ракетних ударів по країнах Балтії.
У зв’язку з вторгненням Росії в Україну сили НАТО у Європі, зокрема ВПС та ППО, привели в підвищену бойову готовність. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 8 березня заявив, що на східному фланзі Альянсу в підвищеній боєздатності наразі 130 бойових літаків.
